Варіанти кольорів електроізоляційної стрічки виконують як функціональні, так і безпечні завдання в електроустановках, забезпечуючи швидку ідентифікацію фаз дротів, рівнів напруги та конкретних застосувань, при цьому дотримуючись галузевих стандартів і кодів. Система кольорового кодування залежить від регіону, але загалом вона відповідає рекомендаціям організацій, таких як NEC (Національний електричний кодекс) у США, IEC (Міжнародна електротехнічна комісія) на глобальному рівні та BS (Британські стандарти) у Великобританії, що забезпечує узгодженість і зменшує ризик помилок під час встановлення, обслуговування та ремонту. Чорний колір є найпоширенішим, його використовують для загальної ізоляції в установках з низькою напругою (до 600 В), включаючи обмотування з'єднань, зв'язування дротів або ізоляцію ненапірних провідників. Цей колір не є специфічним щодо фази, що робить його універсальним для загального використання, де кольорове кодування не є критичним. Білі та сірі стрічки часто використовують для нейтральних провідників, відповідно до вимог NEC, які передбачають, що нейтральні дроти мають бути позначені білим, сірим кольором або трьома суцільними білими смугами, що допомагає електрикам розрізняти нейтральні та фазні провідники для запобігання коротким замиканням. Червоні та помаранчеві стрічки зазвичай використовуються для систем високої напруги (понад 600 В) або для позначення фазних провідників у трифазних системах. У багатьох регіонах червоний позначає фазу А, тоді як помаранчевий може позначати фазу В, хоча це може варіюватися в залежності від країни — наприклад, в Європі поширенішими кольорами фаз є коричневий, чорний і сірий. Ці яскраві кольори звертають увагу на небезпечні провідники, підвищуючи рівень безпеки. Зелений і зелений з жовтими смугами є загальноприйнятими позначеннями заземлених (нульових) провідників, що є критично важливим для безпеки кольором, який ідентифікує провідники з'єднання та заземлення, які захищають від ураження електричним струмом, відводячи струми витоку в землю. Цей колір стандартизований на глобальному рівні, що зменшує плутанину в міжнародних установках. Синій і жовтий кольори мають різноманітне застосування: синій часто вказує на низьковольтні дроти зв'язку (наприклад, Ethernet, телефонні лінії) або нейтральні провідники в деяких регіонах, тоді як жовтий може позначати фазні провідники, попереджувальні стрічки для небезпечних зон або тимчасові з'єднання. Спеціальні кольори, такі як фіолетовий, використовуються для конкретних застосувань, наприклад, для позначення ізольованих заземлювальних контурів у чутливому обладнанні (наприклад, медичних пристроях), які потребують окремого заземлення для усунення перешкод. Деякі стрічки мають комбінації кольорів або друковані позначення (наприклад, позначення напруги) для підвищення чіткості. Наприклад, чорна стрічка з червоним текстом може вказувати на ізоляцію високої напруги, тоді як стрічки зі смугами (наприклад, черв'яно-білі) можуть позначати певні електричні кола. Вибір кольору також враховує екологічні фактори: флуоресцентні кольори (наприклад, неоново-жовтий) використовуються в умовах поганого освітлення для кращої видимості, тоді як стійкі до ультрафіолету кольори запобігають вивіданню на вулиці. Дотримання стандартів кольорового кодування є обов'язковим у більшості юрисдикцій, оскільки неправильна ідентифікація може призвести до електричних аварій, пошкодження обладнання або порушення правил. Електрики та монтажники мають бути знайомі з регіональними відмінностями, щоб забезпечити відповідність вимогам, що робить вибір кольорів електроізоляційної стрічки фундаментальним аспектом безпечної та ефективної експлуатації електричних систем.